моргати очима

1. n

1) мерехтіння, блимання, миготіння

2) мигання, блискання

3) моргання, кліпання

4) мигтіння

5) вогник (в очах)

6) мить

2. v

1) мерехтіти, блимати, блискати, виблискувати

2) мигтіти

3) кліпати, моргати

4) швидко рухатися; промайнути

5) випромінювати (нерівне світло)

6) передавати повідомлення світловими сигналами

7) поет. освітлювати шлях

* * *

1) мерехтіння

2) мигання

3) мількання а twinkle of feet /legs/ мигтіння ніг

4) вогник ( у очах); a humorous [a mischievous] twinkle in ones eye глузливий [пустотливий]вогник в очах

5) мить

1) мерехтіти, виблискувати

2) моргати; мигати; підморгувати

3) мелькати; швидко рухатися

4) випромінювати; врїн, овітлювати шлях

1) мерехтіння

2) мигання

3) мількання а twinkle of feet /legs/ мигтіння ніг

4) вогник ( у очах); a humorous [a mischievous] twinkle in ones eye глузливий [пустотливий]вогник в очах

5) мить

1) мерехтіти, виблискувати

2) моргати; мигати; підморгувати

3) мелькати; швидко рухатися

4) випромінювати; врїн, овітлювати шлях

мигивать, мигнуть

1) (хлопать веками) кліпати, кліпнути, блимати, блимнути, бликати, бликнути, моргати, (з)моргнути, мругнути, (г)липати, (г)липнути, (редко) мигати, (чаще) (з)мигнути, (грубовато) лупати, лупнути (очима). [Кліпають очі (Рудан.). Сидить та очима кліпає (Н.-Лев.). Малашка кліпала повіками, піднімаючи раз-у-раз очі на чоловіка (Григор.). Тільки очима блима (Основа). Блимнув якимись дикими очими (Васильч.). Чого ти своїми більмами так бликаєш? (Канівщ.). Князь іронічно глипнув (Франко). Маруся липнула на його очима (Н.-Лев.). Чабан їх зобачив, хоч оком не мигнув (М. Вовч.). Очі сухі і не змигнуть (Коцюб.). Він лупнув очима і застогнав (М. Левиц.)];

2) (подмигивать кому) моргати, моргнути кому, на кого или до кого. [Я на тебе моргала і очима і бровами (Н.-Лев.). Темний небозвід до мене моргав зорями-очима (Франко)];

3) (о молнии, звёздах, свете) блимати, блимнути, бликати, бликнути, мигати, мигнути, мигтіти, миготіти (-гочу, -готиш) и миготати (-гочу, -гочеш), моргати, моргнути, кліпати, кліпнути, (редко) лупати, лупнути. [Останняя искорка з попелу блима (Крим.). Зорі мигали і бризкали світлом (Н.-Лев.). Коли- не-коли моргне блискавка (Сл. Гр.). Сонце боялося навіть моргнуть (Коцюб.). Червоний жар (в печі) кліпав синявим оком (Коцюб.). Зорі на дощ дмуться та лупають (Номис)].

* * *

несов.; сов. - мигн`уть

1) ( о глазах) клі́пати, клі́пнути, морга́ти, моргнути, мига́ти, мигну́ти, бли́мати, бли́мнути; лу́пати, лу́пнути

2) ( давая знак) морга́ти, моргну́ти

3) ( о свете) мига́ти, мигну́ти, бли́мати, бли́мнути; лу́пати, лу́пнути; несов. мигтіти, миготі́ти, диал. мигкоті́ти

1. n

1) закоханий погляд

2) око

2. v

1) дивитися (позирати) закоханими очима

2) пускати бісики; прясти очима; моргати

* * *

1) закоханий погляд

2) око

1) ніжно поглядати, дивитися закоханими очима; дивитися ласо, пожадливо

2) пускати бісики

око (ум. - очко, очечко, оченя, оченятко; мн. - очі, очка, оченята, оченятка, очиці, віченьки); (пренебр. - очища, очиська, зіньки, сліпи, сліпаки); (о глазах на выкате) вирла, баньки, булькані, балухи, очі зверху. В глаза - в очі, у вічі, притьма, очевисто. [Як маєш казати по-за очі, - притьма (в-вічі) кажи. Йому самому очевисто повідати хочу]. Прямо в глаза - у живі очі. За глаза - а) позаочі, позаочима. [Так я скажу і в-вічі, і позаочі. А позаочима що він виробляє!] б) аж надто. [Цього аж надто стане]. На глазах, перед глазами - перед очима, при очах, перед віччю, в оці, під оком, увіччю, в-очу, в-очевидьки, в-очевидь, в-очевидячки. [Увіччю вона та й вона (Мирн.). Христі, мов живе, усе те стало в-очевидячки (Мирн.). Голова в-очевидь сивіє]. В глазах - в очу. [Од сонця так пожовтіло в очу]. Во все глаза - на все око, у дві оці. На глаз - як глянути, як на око. [Як глянути, то пудів з вісім буде, а на вагу хто й зна скільки потягне]. С глазу на глаз - віч-на-віч, сам-на-сам з ким, у чотири очі, на дві парі очей, на самоті. [Я та мама зосталися на самоті (Крим.)]. С глаз чьих - сперед кого. Своими глазами - на свої очі, на власні очі, очевидячки, наочне, очевисто. [Як не віриш, то побачиш сам очевидячки (Звин.)]. Дурной глаз (сглазящий), порча - наврочливе око, урічливі очі, прозір. Человек с дурным глазом - лихий на очі. От глазу (от сглаза) - з очей, від уроків. Простым, невооружённым глазом - на просте (голе) око, простим (голим) оком. Одним глазом - на одно око. [Тільки на одно око може бачити]. С блестящими ясными глазами - ясноокий, яснозорий. Со светлыми глазами - білозорий. С глазами, веки которых вывернуты или растянуты в стороны - видроокий. И в глаза не видал - і на очі не бачив, і на очах не бу(ва)ло. Для отвода глаз - про людське око. Куда глаза глядят - куди очі, куди ведуть очі, світ за очі, навмання, навмани, галасвіта. Не на чем и глаз остановить - нігде й оком зачепитися. Не показаться на глаза - на очі не датися. Прочь с глаз - геть з-перед очей, згинь мені з очей! Глаз не отведешь от чего - очі бере на себе що. Глазки строить - бісики пускати, бісики очима посилати, очима прясти, моргати на кого. Глаза закрывши - сліпма, осліп. Ни в одном глазе - ані же, ані трішечки. [Пили разом однаково, ті двоє п'янісінькі, а цей - ані же].

* * *

моргнуть

1) кліпати, кліпнути, моргати, моргнути, (грубее) лупати, лупнути; срв. Мигать 1;

2) (подмигивать) моргати, моргнути на кого, підморгувати, підморгнути кому. [Я на тебе моргала і очима і бровами (Н.-Лев.). Віддай мене за такого, що чорнії вуса: він на мене кивне, моргне, а я засміюся (Пісня)].

* * *

несов.; сов. - моргн`уть

помигать (глазами) моргати, поморгувати, поморгати, кліпати, покліпати (очима) (об огне, свете) блимати, поблимати. Срв. Мигать.

* * *